- розкупорений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розкупорити. || розку́по́рено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розкупорений
Смотреть что такое "розкупорений" в других словарях:
розкупорений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
